цуравий

цу́равий

-а, -е, зах.

Драний.

|| У лахмітті, обідраний (про людину).

Значення в інших словниках

1. цуравий — ЦУ́РАВИЙ, а, е, діал. Драний. Там коня пустив [Іван], вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (А. Калин); // У лахмітті, обідраний (про людину).  Словник української мови у 20 томах
2. цуравий — ЦУ́РАВИЙ, а, е, діал. Драний. Там коня пустив [Іван], вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (Калин, Закарп. казки, 1955, 106); // У лахмітті, обідраний (про людину).  Словник української мови в 11 томах
3. цуравий — Цуравий, -а, -е Въ лохмотьяхъ. Угор.  Словник української мови Грінченка