цьвохкотіти
ЦЬВОХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до цьво́хкати;
// безос.
Свист і свист. Він опритомнів у тяжкому горі… Це хуртовина бляхи білий лист Зірвала — гримкотить і цьвохкотить надворі (Драч, Поезії, 1967, 53).
Словник української мови (СУМ-11)