цьвохкотіти
ЦЬВОХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
Підсил. до цьво́хкати;
// безос.
Свист і свист. Він опритомнів у тяжкому горі... Це хуртовина бляхи білий лист Зірвала – гримкотить і цьвохкотить надворі (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)