цюпа
ЦЮ́ПА, и, ж., діал.
1. Хижа.
В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (Фр., IV, 1950, 247).
2. В’язниця.
Що це Ви мовчите? Чи не посадили Вас до цюпи з ласки (Коцюб., III, 1956, 280);
За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (Досв., Вибр., 1959, 129).
Словник української мови (СУМ-11)