Словник української мови в 11 томах

ціанистий

ЦІА́НИСТИЙ, а, е. Який перебуває в сполученні з ціаном.

Скошене сорго відростає і дає отаву. В рослинах, стеблах і листях молодого віку, особливо в посушливу погоду, утворюються ціанисті сполуки, отруйні для тварин (Колг. Укр., 3, 1959, 29).

▲ Ціа́ниста кислота́ — летка рідина, що є надзвичайно сильною отрутою; синильна кислота;

Ціа́нистий ка́лій— отруйна безбарвна кристалічна речовина, калієва сіль ціанистоводневої кислоти.

На думку вчених, чиста отрута каліфорнійського тритона у тисячу разів сильніша за ціанистий калій (Веч. Київ, 5.IХ 1968, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ціанистий — ціа́нистий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ціанистий — ЦІА́НИСТИЙ, а, е. Який перебуває в сполученні з ціаном. Скошене сорго відростає і дає отаву. В рослинах, стеблах і листях молодого віку, особливо в посушливу погоду, утворюються ціанисті сполуки, отруйні для тварин (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. ціанистий — -а, -е: Ціанистий калій — сильна отрута із запахом гіркого мигдалю. Ціанисті сполуки — хімічні сполуки, у молекулі яких міститься одна або кілька ціаногруп (C=N).  Великий тлумачний словник сучасної мови