ціанамідний
ЦІАНАМІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до ціанамі́д.
Першим за часом відкриття (1904 р.) є ціанамідний спосіб добування аміаку, оснований на здатності азоту безпосередньо сполучатись з карбідом кальцію (Заг. хімія, 1955, 349).
Словник української мови (СУМ-11)