ціанамід
ЦІАНАМІ́Д, у, ч. Хімічна сполука, похідна ціанистоводневої кислоти; безбарвна кристалічна речовина, що використовується як добриво.
Ціанамід вапна — майже чорний на колір, тонкий, легкий порошок, який часто пахне гасом або маслом (Добрива.., 1956, 139).
▲ Ціанамі́д ка́льцію — пилуватий отруйний порошок темно-сірого кольору із запахом ацетилену, який одержують взаємодією азоту з карбідом кальцію; використовується як добриво та інсектицид.
Перший завод для добування ціанаміду кальцію потужністю 4 тис. т за рік був збудований у 1906 р. в Італії (Заг. хімія, 1955, 349);
Щоб рослини бавовнику скинули листки, їх обробляють ціанамідом кальцію або сумішшю його з кремнефтористим натрієм (Техн. культ., 1956, 257).
Словник української мови (СУМ-11)