ціанамід

ціанамі́д

(від ціан і амід)

хімічна сполука, похідна ціаністоводневої кислоти, безбарвна кристалічна речовина. Практично важливим є Ц. кальцію – цінне азотне добриво.

Значення в інших словниках

1. ціанамід — ціанамі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ціанамід — ЦІАНАМІ́Д, у, ч. Хімічна сполука, похідна ціанистоводневої кислоти – безбарвна кристалічна речовина, що використовується як добриво. Ціанамід вапна – майже чорний на колір, тонкий, легкий порошок, який часто пахне гасом або маслом (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ціанамід — -у, ч. Амід ціанової кислоти; безбарвна кристалічна речовина, що використовується як добриво. Ціанамід кальцію — пилуватий отруйний порошок темно-сірого кольору, що його одержують взаємодією азоту з карбідом кальцію; використовується як добриво та інсектицид.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ціанамід — ЦІАНАМІ́Д, у, ч. Хімічна сполука, похідна ціанистоводневої кислоти; безбарвна кристалічна речовина, що використовується як добриво. Ціанамід вапна — майже чорний на колір, тонкий, легкий порошок, який часто пахне гасом або маслом (Добрива.., 1956, 139).  Словник української мови в 11 томах