ціанамідний

ЦІАНАМІ́ДНИЙ, а, е.

Прикм. до ціанамі́д.

Першим за часом відкриття відкриття (1904 р.) є ціанамідний спосіб добування аміаку, що ґрунтується на здатності азоту безпосередньо сполучатись з карбідом кальцію (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ціанамідний — ціанамі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ціанамідний — -а, -е. Прикм. до ціанамід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ціанамідний — ЦІАНАМІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до ціанамі́д. Першим за часом відкриття (1904 р.) є ціанамідний спосіб добування аміаку, оснований на здатності азоту безпосередньо сполучатись з карбідом кальцію (Заг. хімія, 1955, 349).  Словник української мови в 11 томах