цідило

ЦІДИ́ЛО, а, с. Те саме, що ціди́лко.

Над посудом по стінах висять сита, цідила, а на осібних клинках пастуше лудіння, зброя (Хотк., Довбуш, 1965, 101);

Як завжди, процідила [Марія] частину молока в глечики, а частину в горщик.. Як завжди, сполоснула цідило й повісила його над плитою (Вільде, Троянди..,1961, 292).

Значення в інших словниках

1. цідило — див. СИТО, п! ФІЛЬТР; цідильце, цідилко, цідильник.  Словник синонімів Караванського
2. цідило — ціди́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. цідило — ЦІДИ́ЛО, а, с. Те саме, що ціди́лко. Над посудом по стінах висять сита, цідила, а на осібних клинках пастуше лудіння, зброя (Г. Хоткевич); Як завжди, процідила [Марія] частину молока в глечики, а частину в горщик .. Як завжди, сполоснула цідило й повісила його над плитою (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. цідило — див. цідивко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цідило — ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д.  Словник синонімів української мови
6. цідило — Ціди́ло, -ла, -лу; ціди́ла, ціди́л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. цідило — Ціди́ло, -ла с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.  Словник української мови Грінченка