цідилок

ЦІДИ́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що ціди́лко.

Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Н.-Лев., II, 1956, 283);

Біля порога на кілку — глечик, металевий блискучий цідилок (Тют., Вир, 1964, 358);

*Образно. На плечі сідав дощ. Надокучливий, як мошкара. Небо розвішало дірявий цідилок, а він просіював і просіював літній сум… (Гуц., Скупана.., 1965, 252).

Значення в інших словниках

1. цідилок — ціди́лок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цідилок — ЦІДИ́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що ціди́лко. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (І. Нечуй-Левицький); Біля порога на кілку – глечик, металевий блискучий цідилок (Григорій Тютюнник); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
3. цідилок — -лка, ч., розм. Те саме, що цідилко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цідилок — ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОК розм., ЦІДИ́ЛЬНИК розм., ЦІДИ́ЛЬЦЕ розм. — Ой, Саво, що з тобою? — не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д.  Словник синонімів української мови
5. цідилок — Ціди́лок, -лка; -ди́лки, -лків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. цідилок — Цідилок, -лка м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока. Богод. у. Черк. у.  Словник української мови Грінченка