цілителька
ЦІЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до ціли́тель.
Формуючи світ для людини сучасного і майбутнього, створюючи нову природу речей, подбаємо про збереження і розвиток прекрасного в кожній, хай навіть маленькій грані нашого життя, подбаємо і про збереження нашого найкращого друга — природи — цієї простої і безпосередньої цілительки почуттів людських (Ком. Укр., 11, 1962, 37).
Словник української мови (СУМ-11)