цісарів

ЦІ́САРІВ, рева, реве. Прикм. до ці́сар; належний цісареві.

Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що має служити у цісаревім війську (Казки Буковини, 1968, 9);

Коли Галичина підпала під владу Відня, уніати кілька разів подавали до сенату прохання про знесення скиту і нарешті 1785 року в Манявське урочище вдерлися цісареві війська… (Літ. Укр., 22.VI 1971, 4).

Значення в інших словниках

1. цісарів — ЦІ́САРІВ, рева, реве. Прикм. до ці́сар; належний цісареві. Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що має служити у цісаревім війську (з казки); Коли Галичина підпала під владу Відня...  Словник української мови у 20 томах
2. цісарів — -рева, -реве. Прикм. до цісар. || Належний цісареві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цісарів — Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.  Словник української мови Грінченка