цісарів
ЦІ́САРІВ, рева, реве.
Прикм. до ці́сар; належний цісареві.
Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що має служити у цісаревім війську (з казки);
Коли Галичина підпала під владу Відня, уніати кілька разів подавали до сенату прохання про знесення скиту і нарешті 1785 року в Манявське урочище вдерлися цісареві війська... (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)