чавунчик
ЧАВУ́НЧИК, а, ч. Зменш. до чаву́н 2.
Дівчата заметушились знову коло багаття, де в чавунчику щось шкварчало (Шиян, Партиз. край, 1946, 115);
Перед ним мовчки поставили чавунчик холодної картоплі (Збан., Сеспель, 1961, 310).
Словник української мови (СУМ-11)