чалапкання

ЧАЛА́ПКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чала́пкати і звуки, утворювані цією дією.

Надворі почулося чалапкання, немов хто пробирається по глибокім глинистім болоті (Фр., І, 1955, 142);

Пітьма ще посилювалася від тиші. Ні тобі пошуму листя, ні крику нічного птаха, саме лиш чалапкання м’яких постолів по твердій лісовій землі та свистяче дихання (Загреб., Диво, 1968, 152).

Значення в інших словниках

1. чалапкання — див. хлюпання  Словник синонімів Вусика
2. чалапкання — ЧАЛА́ПКАННЯ див. чала́пання.  Словник української мови у 20 томах
3. чалапкання — чала́пкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
4. чалапкання — -я, с., розм. Дія за знач. чалапкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови