чарівливо
ЧАРІВЛИ́ВО. Присл. до чарівли́вий 2.
Оті лопухи.. схожі на слонячі вуха. Уявіть, як на кожному такому вусі блищать краплі вранішньої роси. І тоді вам стане ясно, який був прекрасний ранок, як мелодійно мукали корови, як чарівливо співали півні і гелготали гуси на колгоспному пташнику (Донч., VI, 1957, 66).
Словник української мови (СУМ-11)