чарівно

ЧАРІ́ВНО. Присл. до чарівни́й 2.

Як чарівно ген промені блідії Мереживом срібляться по землі! (Стар., Поет. тв., 1958, 148);

От було б гарно лілеєю стать: Жить поетично й чарівно мовчать (Крим., Вибр., 1965, 236);

Проте сьогодні навіть найбільші злюки мусили визнати, що дружина Погодняка виглядає чарівно (Галан, Гори.., 1956, 142).

Значення в інших словниках

1. чарівно — ЧАРІ́ВНО. Присл. до чарівни́й 2. Як чарівно ген промені блідії Мереживом срібляться по землі! (М. Старицький); От було б гарно лілеєю стать: Жить поетично й чарівно мовчать (А. Кримський); Проте сьогодні навіть найбільші злюки мусили визнати, що дружина Погодняка виглядає чарівно (Я. Галан).  Словник української мови у 20 томах
2. чарівно — чарі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. чарівно — Присл. до чарівний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови