чарівність
ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чарівни́й 2.
Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (Гончар, IV, 1960, 74);
Ми є свідками нев’янучої чарівності революційних творів Кобзаря, і чарівність ця йде насамперед від їхнього змісту, від їхнього ідейного багатства (Вітч., 3,1964, 119).
Словник української мови (СУМ-11)