1. Словник української мови в 11 томах

чарівність

ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чарівни́й 2.

Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (Гончар, IV, 1960, 74);

Ми є свідками нев’янучої чарівності революційних творів Кобзаря, і чарівність ця йде насамперед від їхнього змісту, від їхнього ідейного багатства (Вітч., 3,1964, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівність — (велика краса) чарівливість, чари, чар. Словник синонімів Полюги
  2. чарівність — [чар’іўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. чарівність — ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до чарівни́й 2. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (О. Гончар); Полк!... Словник української мови у 20 томах
  4. чарівність — чарі́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. чарівність — -ності, ж. Абстр. ім. до чарівний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чарівність — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови