1. Словник української мови у 20 томах

чарівність

ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до чарівни́й 2.

Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (О. Гончар);

Полк! Скільки в цьому слові для нас і туги, і болі [болю], і невимовної чарівності (О. Гончар);

Страшно й подумати, що міг загинути, не спізнавши всієї солодкості і чарівності жіночих ласк (П. Гуріненко).

2. Квантове число, яке характеризує кварки і побудовані на них адрони; чарм, шарм.

Чарівність у сильних і електромагнітних взаємодіях зберігається, в слабкій може порушуватись (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівність — (велика краса) чарівливість, чари, чар. Словник синонімів Полюги
  2. чарівність — [чар’іўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. чарівність — чарі́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чарівність — -ності, ж. Абстр. ім. до чарівний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чарівність — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
  6. чарівність — ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чарівни́й 2. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (Гончар, IV, 1960, 74)... Словник української мови в 11 томах