1. Словник української мови у 20 томах

чарівно

ЧАРІ́ВНО.

Присл. до чарівни́й 2.

Як чарівно ген промені блідії Мереживом срібляться по землі! (М. Старицький);

От було б гарно лілеєю стать: Жить поетично й чарівно мовчать (А. Кримський);

Проте сьогодні навіть найбільші злюки мусили визнати, що дружина Погодняка виглядає чарівно (Я. Галан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівно — чарі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. чарівно — Присл. до чарівний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чарівно — ЧАРІ́ВНО. Присл. до чарівни́й 2. Як чарівно ген промені блідії Мереживом срібляться по землі! (Стар., Поет. тв., 1958, 148); От було б гарно лілеєю стать: Жить поетично й чарівно мовчать (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах