1. Орфоепічний словник української мови

чарівність

чарі́вність

[чар’іўн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівність — (велика краса) чарівливість, чари, чар. Словник синонімів Полюги
  2. чарівність — ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до чарівни́й 2. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (О. Гончар); Полк!... Словник української мови у 20 томах
  3. чарівність — чарі́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чарівність — -ності, ж. Абстр. ім. до чарівний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чарівність — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
  6. чарівність — ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чарівни́й 2. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (Гончар, IV, 1960, 74)... Словник української мови в 11 томах