чарівність

ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм., ПОВА́БА (ПО́ВАБ рідко) розм. Оксамитовий ліричний баритон Михайла Кречка полонив своєю силою і привабливістю слухачів (В. Кучер); Сонячний осінній день показував у всій привабності чари природи (А. Хижняк); Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (О. Досвітній); Чарівний світ з голубим небом.. втратив для неї звабу і був звичайним, непомітним, буденним (Григорій Тютюнник); Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало за цей час зовсім білим.. Цей білий ореол надавав ще більшої принади його вродливому обличчю (Ірина Вільде); Він побував із своїм другом і на горищі, і в хижці, і в погребі і повністю звідав усю принадність цих місць (О. Донченко); Ми є свідками нев'янучої чарівності творів Кобзаря, і чарівність ця йде насамперед від їхнього змісту, від їхнього ідейного багатства (з журналу); Невичерпані джерела української народнопоетичної творчості. Безмірна, як саме життя, її глибина, вічно жива краса, нев'януча чарівливість (з журналу); Є люди, що їх у всьому хочеться наслідувати. Такі люди мають у собі якісь особливі, внутрішні чари (Я. Баш); Очерети по Удаю — мов дикий праліс.. і в буйності цій, і хаотичності — їх ваба і краса (Ю. Мушкетик); Багатство мальовничого елемента додає "Катерині" (поемі Т. Шевченка) незвичайного повабу (І. Франко).

ЧАРІ́ВНІСТЬ (надзвичайна краса), ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ, ЧА́РИ, ЧАР. Полк! Скільки в цьому слові для нас і туги, і болю, і невимовної чарівності (О. Гончар); Від неї завжди віяло такою ніжністю і чарівливістю, що навіть у скептичних жінок заздрість переходила в щире захоплення (Я. Баш); Степовий вітер неначе розвіяв по степу чари пишних очей, пишної краси (І. Нечуй-Левицький); Довкола пішоходів повно було того могучого чару літньої гірської природи, запаху, зелені, свіжості, тепла, кукання, шелесту (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівність — (велика краса) чарівливість, чари, чар. Словник синонімів Полюги
  2. чарівність — [чар’іўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. чарівність — ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до чарівни́й 2. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (О. Гончар); Полк!... Словник української мови у 20 томах
  4. чарівність — чарі́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. чарівність — -ності, ж. Абстр. ім. до чарівний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чарівність — ЧАРІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чарівни́й 2. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (Гончар, IV, 1960, 74)... Словник української мови в 11 томах