часами
ЧАСА́МИ, присл. Те саме, що і́ноді.
Я так думаю, що для здоров’я духу мені часами потрібна самотність (Коцюб., III, 1956, 410);
То вітер часами закине в віконечка снігом-крупою і в двері покинуті лине, злий холод несучи з собою (Л. Укр., І, 1951, 308);
Василь часами випивав, часами бив жінку (Григ., Вибр., 1959, 111).
Словник української мови (СУМ-11)