часина

ЧАСИ́НА, и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.

Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (Фр., VIII, 1952, 245);

Розмова на часину перервалася; обидва задумалися (Мирний, І, 1954, 350);

Через якусь часину — буде готова [картопелька] (Збан., Єдина, 1959, 29).

Значення в інших словниках

1. часина — Короткий проміжок часу, (ще коротший) мить, хвилька, хвилинка, хвилина, (вільна) час, (якась) ІД. деякий час, часиночка  Словник синонімів Караванського
2. часина — див. час  Словник синонімів Вусика
3. часина — ЧАСИ́НА, и, ж., розм. 1. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (І.  Словник української мови у 20 томах
4. часина — часи́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
5. часина — -и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.  Великий тлумачний словник сучасної мови