часина
ЧАСИ́НА, и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.
Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (Фр., VIII, 1952, 245);
Розмова на часину перервалася; обидва задумалися (Мирний, І, 1954, 350);
Через якусь часину — буде готова [картопелька] (Збан., Єдина, 1959, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часина — Короткий проміжок часу, (ще коротший) мить, хвилька, хвилинка, хвилина, (вільна) час, (якась) ІД. деякий час, часиночка Словник синонімів Караванського
- часина — див. час Словник синонімів Вусика
- часина — ЧАСИ́НА, и, ж., розм. 1. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (І. Словник української мови у 20 томах
- часина — часи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- часина — -и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Великий тлумачний словник сучасної мови