часина
ЧАСИ́НА, и, ж., розм.
1. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.
Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (І. Франко);
Розмова на часину перервалася; обидва задумалися (Панас Мирний);
Через якусь часину – буде готова [картопелька] (Ю. Збанацький).
2. Те саме, що час 4.
Сьогодні, в гірку часину випробування нашої святої православної віри, національної свідомості та народної мудрості, ми ще тісніше і уважніше маємо дослухатися правдивого Шевченкового слова (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)