Словник української мови у 20 томах

часина

ЧАСИ́НА, и, ж., розм.

1. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.

Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (І. Франко);

Розмова на часину перервалася; обидва задумалися (Панас Мирний);

Через якусь часину – буде готова [картопелька] (Ю. Збанацький).

2. Те саме, що час 4.

Сьогодні, в гірку часину випробування нашої святої православної віри, національної свідомості та народної мудрості, ми ще тісніше і уважніше маємо дослухатися правдивого Шевченкового слова (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. часина — Короткий проміжок часу, (ще коротший) мить, хвилька, хвилинка, хвилина, (вільна) час, (якась) ІД. деякий час, часиночка  Словник синонімів Караванського
  2. часина — див. час  Словник синонімів Вусика
  3. часина — часи́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  4. часина — -и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. часина — ЧАСИ́НА, и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (Фр.  Словник української мови в 11 томах