Орфографічний словник української мови

часина

часи́на

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. часина — Короткий проміжок часу, (ще коротший) мить, хвилька, хвилинка, хвилина, (вільна) час, (якась) ІД. деякий час, часиночка  Словник синонімів Караванського
  2. часина — див. час  Словник синонімів Вусика
  3. часина — ЧАСИ́НА, и, ж., розм. 1. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. часина — -и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. часина — ЧАСИ́НА, и, ж., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (Фр.  Словник української мови в 11 томах