часомір

ЧАСОМІ́Р, а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник.

[Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір. що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Л. Укр., III, 1952, 289).

Значення в інших словниках

1. часомір — ЧАСОМІ́Р, а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
2. часомір — часомі́р іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. часомір — -а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. часомір — ГОДИ́ННИК (прилад для вимірювання часу протягом доби), ДЗИГА́Р заст., ДЗИГАРІ́ заст., ЧАСОМІ́Р заст., ХРОНО́МЕТР заст. Годинник невблаганно цокотів на стіні (Ю.  Словник синонімів української мови