чвакотіти
ЧВАКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до чва́кати.
Згори сіявся безугавний дощ, і під ногами чвакотіла розріджена, мов сметана, глина (Хижняк, Килимок, 1961, 16);
Щодалі дорога стає вогкішою, під ногами голосно чвакотить мокрий лист (Кучер, Пов. і опов., 1949, 127);
// безос.
Під ногами так і чвакотить (Цюпа, Вічний вогонь, 1900, 227).
Словник української мови (СУМ-11)