чвалання
ЧВАЛА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чвала́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.
І знову довго мовчав [Мефодій Силович], походжаючи по хаті в абсолютній темряві. Тільки важке чвалання валянок відбивало ритм життя в хаті (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 92).
Словник української мови (СУМ-11)