чвалання

ЧВАЛА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чвала́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.

І знову довго мовчав [Мефодій Силович], походжаючи по хаті в абсолютній темряві. Тільки важке чвалання валянок відбивало ритм життя в хаті (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. чвалання — чвала́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чвалання — -я, с., розм. Дія за знач. чвалати I і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чвалання — ЧВАЛА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чвала́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. І знову довго мовчав [Мефодій Силович], походжаючи по хаті в абсолютній темряві. Тільки важке чвалання валянок відбивало ритм життя в хаті (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 92).  Словник української мови в 11 томах