1. Словник української мови у 20 томах

чвалання

ЧВАЛА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чвала́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.

І знову довго мовчав [Мефодій Силович], походжаючи по хаті в абсолютній темряві. Тільки важке чвалання валянок відбивало ритм життя в хаті (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвалання — чвала́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. чвалання — -я, с., розм. Дія за знач. чвалати I і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чвалання — ЧВАЛА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чвала́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. І знову довго мовчав [Мефодій Силович], походжаючи по хаті в абсолютній темряві. Тільки важке чвалання валянок відбивало ритм життя в хаті (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 92). Словник української мови в 11 томах