1. Словник української мови у 20 томах

чвалати

ЧВАЛА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., розм.

Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести.

Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку... (М. Коцюбинський);

Максим Антонович, заклавши за спину руки, неквапливо, по-господарському оглядаючи посіви, поважно чвалав до села (Ю. Збанацький);

Чорні, мов земля, пастухи, а скоріше погоничі, чвалають за товаром, мало не падають з ніг від утоми (В. Кучер);

“Що з ним тепер?” – думало дівчатко. І ледве-ледве чвалало по грязюці (А. Головко);

– Де батько мій? – крикнув Ладомир, але Степан уже шаснув з лавки і чвалав через майдан до свого двору (В. Дрозд).

ЧВАЛА́ТИ², а́ю, а́єш і ЧВАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Рухатися навскач, чвалом.

Підняв [велетень] хлопця на руки й почав чвалати через ліс, впоперек гір, лиш вихор свистав за ним (В. Королевич);

Аж ось над'їхала блискуча панська четверня: коні чвалали, дзвоники теленькали, фірман лускав з батога... (І. Франко);

Оглянемось – аж їздець чвалує, а за ним ціла зграя (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвалати — (повільно важко йти) волоктися, плентатися, тягтися, плестися. Словник синонімів Полюги
  2. чвалати — (поволі йти) тарабанитися, плуганитися, плентатися, чапати, човпти, волоктися, тарганитися, брести, д. цупитися, (- коня) скакати, бігти чвалом, чвалувати Словник синонімів Караванського
  3. чвалати — див. іти Словник синонімів Вусика
  4. чвалати — чвала́ти 1 дієслово недоконаного виду брести розм. чвала́ти 2 дієслово недоконаного виду рухатися чвалом розм. Орфографічний словник української мови
  5. чвалати — I -аю, -аєш, недок., розм. Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести. II -аю, -аєш і чвалувати, -ую, -уєш, недок., розм. Рухатися навскач, чвалом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чвалати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. чвалати — Чвала́ти, -ла́ю, -ла́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чвалати — ЧВАЛА́ТИ¹, а́ю, ає́ш, недок., розм. Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести. Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. чвалати — Чвала́ти, -ла́ю, -єш гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. посл. Словник української мови Грінченка