чвякати
ЧВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ча́вкати.
Спершу всі сиділи мовчки, плохенько; тільки Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (Крим., Вибр., 1965, 407).
Словник української мови (СУМ-11)ЧВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ча́вкати.
Спершу всі сиділи мовчки, плохенько; тільки Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (Крим., Вибр., 1965, 407).
Словник української мови (СУМ-11)