челеста
ЧЕЛЕ́СТА, и, ж., муз. Пластинковий ударно-клавішний інструмент, який утворює ніжні звуки, схожі на дзвін.
Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошипського] є поява ліричної, задумливої теми — соло англійського ріжка, м’який, оксамитовий тембр якого гарно виділяється на фоні флажолетів, розділених на дев’ять партій скрипок.. сріблястих блискіток челести (Мист., 5, 1965, 10).
Словник української мови (СУМ-11)