челядня
ЧЕЛЯ́ДНЯ, і, ж., іст. Приміщення для слуг та наймитів.
Парубок насварився на служниць.., і вони зі сміхом ускочили в челядню (Стельмах, I, 1962, 350);
Управитель зайшов у челядню (Рибак, Помилка.., 1940, 110).
Словник української мови (СУМ-11)