Словник української мови в 11 томах

челядня

ЧЕЛЯ́ДНЯ, і, ж., іст. Приміщення для слуг та наймитів.

Парубок насварився на служниць.., і вони зі сміхом ускочили в челядню (Стельмах, I, 1962, 350);

Управитель зайшов у челядню (Рибак, Помилка.., 1940, 110).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. челядня — ЧЕЛЯ́ДНЯ, і, ж., іст. Приміщення для слуг та наймитів. Парубок насварився на служниць.., і вони зі сміхом ускочили в челядню (М. Стельмах); Управитель зайшов у челядню (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  2. челядня — челя́дня іменник жіночого роду іст.  Орфографічний словник української мови
  3. челядня — -і, ж., іст. Приміщення для слуг і наймитів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. челядня — ЧЕЛЯ́ДНЯ іст. (приміщення для слуг та наймитів), ЧЕЛЯ́ДНА, ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКА, ЛЮ́ДСЬКА́, ЛЮ́ДСЬКА́ ХА́ТА, ЛАКЕ́ЙСЬКА (приміщення для лакеїв). А в челядні саме сідали вечеряти (З. Тулуб); — Зайди в челядницьку, старче, та скажи, щоб дали тобі попоїсти (Ф.  Словник синонімів української мови