чемодан
ЧЕМОДА́Н, а, ч. Переносний ящик для дорожніх речей, виготовлений з шкіри, фанери, фібри тощо, що має відкидну кришку, замки, ручку і т. ін.; валіза.
Позад возів на підтоках одв’язували мішки з оброком для коней та усякі чемодани, поприкручувані налигачами та ременяками з сириці (Н.-Лев., І, 1956, 574);
На стільцях лежали спаковані речі: чемодан та рюкзак (Дмит., Розлука, 1957, 131).
◊ Розклада́ти (розкла́сти, розікла́сти) чемода́н див. розклада́ти;
Сиді́ти на чемода́нах:
а) бути цілком підготовленим до від’їзду;
б) вважати місце своєї роботи, проживання тимчасовим.
А в нашому районі секретар чомусь присланий. Та ще й здалеку. Що не говоріть, а для нього все це чуже. Тут треба корінь пустити, а не сидіти на чемоданах і чекати, що через рік-два тебе перекинуть в інший район (Цюпа, Краяни, 1971, 46);
Спако́вувати (спакува́ти) чемода́н (чемода́ни) див. спако́вувати.
Словник української мови (СУМ-11)