Словник української мови в 11 томах

чепуркуватий

ЧЕПУРКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що чепурни́й.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. чепуркуватий — ЧЕПУРКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що чепурни́й. Чепуркуватий хлопець.  Словник української мови у 20 томах
  2. чепуркуватий — чепуркува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  3. чепуркуватий — -а, -е, розм. Те саме, що чепурний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чепуркуватий — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. чепуркуватий — Чепуркуватий, -а, -е Прихорошенный, прикрашенный. Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину. К. (Хата. VIII).  Словник української мови Грінченка