Словник української мови в 11 томах

червонуватий

ЧЕРВОНУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що червоня́стий.

Скрізь крутились широкі, посипані жорствою та червонуватим піском доріжки поміж купами зеленого дерева (Н.-Лев., I, 1950, 162);

Рум’янець наскрізь пропік яблуко. Навіть усередині воно було червонувате (Донч., IV, 1957, 132);

Відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла (Смолич, II, 1958, 33);

Він допитливо оглядав кожного з нас своїми чорними очима, що ховались у вузеньких щілинах червонуватих повік (Збан., Єдина, 1959, 92).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. червонуватий — див. червоний  Словник синонімів Вусика
  2. червонуватий — ЧЕРВОНУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що червоня́стий. Скрізь крутились широкі, посипані жорствою та червонуватим піском доріжки поміж купами зеленого дерева (І. Нечуй-Левицький); Рум'янець наскрізь пропік яблуко. Навіть усередині воно було червонувате (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. червонуватий — червонува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. червонуватий — -а, -е. Те саме, що червонястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. червонуватий — ЧЕРВОНЯ́СТИЙ (ЧЕРВОНА́СТИЙ), ЧЕРВОНУВА́ТИЙ, ЧЕРВОНА́ВИЙ (ЧЕРВОНЯ́ВИЙ) Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння. Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка); Молодий сад почав переодягатись.  Словник синонімів української мови
  6. червонуватий — Червонува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. червонуватий — Червонуватий, -а, -е = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.  Словник української мови Грінченка