червіньковий
ЧЕРВІНЬКО́ВИЙ, а, е. Який має колір червіньки; густо-червоний з коричневим відтінком; багряний.
Сонце приснуло у вікно, і пучок золотистого проміння заплутався у Фіриних кучерях. Від того її волосся спалахнуло буйною пожежею, червіньковим полум’ям (Донч., II, 1956, 163);
//В якому (в якій) переважає такий колір.
Тільки й сам я в червінькову осінь, В глід вкохавшись, в небо осяйне, Дослухаюсь, Тонько русокоса: З-понад моря не зовеш мене? (Мал., Звенигора, 1959, 27).
Словник української мови (СУМ-11)