червіньковий
ЧЕРВІ́НЬКО́ВИЙ, а, е.
Який має колір червіньки; густо-червоний із коричневим відтінком; багряний.
Сонце приснуло у вікно, і пучок золотистого проміння заплутався у Фіриних кучерях. Від того її волосся спалахнуло буйною пожежею, червіньковим полум'ям (О. Донченко);
І сняться мені вокзали, ешелони, загони і шляхи – червінькові шляхи (М. Хвильовий);
// У якому (в якій) переважає такий колір.
Тільки й сам я в червінькову осінь, В глід вкохавшись, в небо осяйне, Дослухаюсь, Тонько русокоса: З-понад моря не зовеш мене? (А. Малишко);
Спідньої сорочки не видно, бо революція знає одну гармонію фарб: червіньковий з кольором хакі, тому й сорочка була зелена (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)