черепичний
ЧЕРЕПИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до черепиці;
//Признач. для виробництва черепиці.
Ми запланували збудувати електростанцію на 300 кіловат, збудували цегельний й збудуємо черепичний заводи (Рад. Укр., 18.VI 1946, 1).
2. Зробл. з черепиці.
Між критими соломою стріхами здіймались де-не-де й високі черепичні дахи, що червоніли між яриною здалеку (Стар., Облога.., 1961, 4);
Вибрався Іван і собі на дах попівської хати й почав зривати черепичну покрівлю (Казки Буковини.., 1968, 68).
Словник української мови (СУМ-11)