черепичка
ЧЕРЕПИ́ЧКА, и, ж., збірн. Пестл. до черепи́ця.
[Гайворон:] То як же, Фіногене Карповичу, подивимось товар? [Алілуя:] Черепичку, тобто? Двісті штук залишилось. Ще від забудови. Лежить у дворі, заважає (Дмит., Дівоча доля, 1960, 37).
Словник української мови (СУМ-11)