черепичка
ЧЕРЕПИ́ЧКА, и, ж., збірн.
Пестл. до черепи́ця.
[Гайворон:] То як же, Фіногене Карповичу, подивимось товар? [Алілуя:] Черепичку, тобто? Двісті штук залишилось. Ще від забудови. Лежить у дворі, заважає (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)