черепичина
ЧЕРЕПИ́ЧИНА, и, ж.
Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал.
На хаті вітром знесло кілька черепичин і світилися крокви (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)