черепичина

ЧЕРЕПИ́ЧИНА, и, ж.

Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал.

На хаті вітром знесло кілька черепичин і світилися крокви (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черепичина — черепи́чина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. черепичина — -и, ж. Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. черепичина — ЧЕРЕПИ́ЧИНА, и, ж. Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал. На хаті вітром знесло кілька черепичин і світилися крокви (Чорн., Потік.., 1956, 204). Словник української мови в 11 томах