черепичина
ЧЕРЕПИ́ЧИНА, и, ж. Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал.
На хаті вітром знесло кілька черепичин і світилися крокви (Чорн., Потік.., 1956, 204).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черепичина — ЧЕРЕПИ́ЧИНА, и, ж. Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал. На хаті вітром знесло кілька черепичин і світилися крокви (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
- черепичина — черепи́чина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- черепичина — -и, ж. Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови