чересок

ЧЕРЕСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до че́рес.

Як став сії слова зачувати, Так він став по кінець стола сідати, Став чересок винімати [виймати], Став шинкарці молодій, Насті кабачній [кабацькій], Увесь стіл червінцями устилати (Укр.. думи.., 1955, 75);

Я маю сусіда Якова. Він щоранку приходить, вишукує недогарки, ховає в чересок і розповідає, що єму [йому] снилося (Стеф., III, 1954, 162).

Значення в інших словниках

1. чересок — ЧЕРЕСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до че́рес. Як став сії слова зачувати, Так він став по кінець стола сідати, Став чересок винімати [виймати], Став шинкарці молодій, Насті кабачній [кабацькій], Увесь стіл червінцями устилати (з думи); Я маю сусіда Якова.  Словник української мови у 20 томах
2. чересок — чересо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чересок — -ска, ч. Зменш.-пестл. до черес.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чересок — Чересок, -ска м. ум. отъ черес.  Словник української мови Грінченка